До цих пір невідомо, як було винайдено плетіння на спицях. Та й чи можна назвати в'язанням ту велику кількість виробів - від гобеленів стародавнього Перу до прикрас з дроту, які мають в'язану текстуру, проте не були зв'язані на спицях. Багато виробів, які виглядають в'язаними, насправді виконані різними техніками плетіння з допомогою інструмента, схожого на швейну голку. Ретельне дослідження в'язаного полотна часто, але не завжди може нам розповісти про то, як воно було створене, але стан великої кількості старовинного матеріалу не дозволяє зробити точного висновку.
Хоча ми і не маємо письмових доказів, безсумнівно, що ручне в'язання було винайдено, коли люди, граючи з петлями з нитки, зрозуміли, що вони можуть одержати міцне і еластичне полотно, варто лише протягнути крізь петлю нитку. Спочатку, як і більшість текстильних ремесел, в'язання було чоловічим ремеслом, тоді як жінки пряли вовну. Незважаючи на те що до того часу деякі племена індіанців Нового Світу вже винайшли свою власну в'язальну техніку, схоже, що саме Середземномор'я стало колискою в'язання, і торговці і мореплавці поширили це ремесло по всій Європі, а потім і по всьому світу.
